Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) 30 вересня 2026 року на брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки повідомила перевірену послідовність подій: на ранніх етапах переговорів щодо репатріації двох північнокорейських військовослужбовців саме українська сторона першою порушила питання суворої конфіденційності. За словами депутата від опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, який був присутній на брифінгу, NIS спільно з Міністерством закордонних справ Південної Кореї домовлялася про передачу через кілька каналів, виходячи зі спільного розуміння, що інформація залишиться закритою.
Підтверджена хронологія та аргументи сторін
За даними розвідки Сеула, двоє північнокорейських військовослужбовців прибули до країни в середині вересня і не мають серйозних проблем зі здоров’ям. 23 вересня президент України Володимир Зеленський під час Генеральної Асамблеї ООН заявив, що українська сторона передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення, назвавши питання репатріації «надзвичайно делікатним» для дипломатії та національної безпеки. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив наявність такої домовленості, а південнокорейська адміністрація заявила, що вимагає вибачень.
Що залишається нез’ясованим
- За словами Ю Йон Ха, розвідувальному відомству невідомо, чи існувала аналогічна домовленість між лідерами двох країн; Київ її заперечує, Сеул — стверджує.
- За даними Korea JoongAng Daily із посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї, Україна нібито заздалегідь поінформувала Сеул про намір Зеленського згадати полонених; українська сторона цю версію офіційно не підтвердила.
Залишити відповідь