Шевченківський районний суд Києва 5 серпня 2026 року у справі №761/30566/26 задовольнив скаргу економіста Бориса Кушнірука та зобов’язав Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати слідство щодо ймовірної підробки документів про профільну освіту голови Національного банку України Андрія Пишного. У рішенні суд зазначив, що заява містить «достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Які матеріали стали підставою
Заявник послався на кримінальну справу №1-П-7/07 із паперового архіву Зарічного районного суду Сум, де йдеться про службове підроблення документів про навчання у Сумській філії «Університету сучасних знань». У матеріалах справи посадовці навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які фактично там не навчалися; серед них у паперовій копії судового документа був зазначений Андрій Пишний. Ключовим документом для ідентифікації є протокол індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року. Дві ухвали Зарічного районного суду Сум від 21 травня 2007 року (№137921791 та №137921807) були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень 6 липня 2026 року, у них прізвища знеособлені.
Межі кваліфікації та правовий контекст
Описані обставини можуть підпадати під статті 358 та 190 Кримінального кодексу України, остаточну правову кваліфікацію мають встановити слідчі. Стаття 18 закону «Про Національний банк України» вимагає від голови НБУ повної вищої освіти або наукового ступеня у сфері економіки чи фінансів; у 2022 році за призначення Пишного на посаду проголосували 290 народних депутатів, а встановлення факту подання недостовірної інформації під час призначення може бути підставою для звільнення. Ідентифікація Пишного серед знеособлених осіб у матеріалах справи подається УНІАН як версія Кушнірука, а не як встановлений факт.
Залишити відповідь