Більське городище: де на Полтавщині стояла головна фортеця скіфів
Більське городище — це найбільша в Україні фортеця раннього залізного віку, яка лежить на правому березі Ворскли за двадцять кілометрів на південний схід від Котельви. У скіфські часи тут жив не маленький хутір, а справжнє місто із земляними валами заввишки до десяти метрів, ровами, глиняними печами, сирцевими стінами, святилищами і цвинтарями. Розкопки почалися ще в 1906 році, але найбільше відкриттів зробили полтавські археологи під керівництвом Бориса Шрамка у 1940–1960-х роках, а потім експедиція Інституту археології НАН України, яка працює там і зараз. Коли стоїш на цьому плато, важко повірити, що земля під ногами зберігає сліди пожежі 200 року до нашої ери і спалені зернові зерна, які потім радіовуглецевим методом датували у лабораторіях Кембриджа. Це місце, де історія відчувається не через музейні таблички, а через запах сухого різнотрав’я і вигляд валів, які за двадцять п’ять століть майже не осіли.
Головне, що варто знати з самого початку: це не одна точка на карті, а ціла система укріплень завдовжки понад 25 кілометрів і площею близько 4400 гектарів. За розрахунками дослідників, усередині могло жити від 30 до 50 тисяч людей. Скіфське місто-фортеця такого розміру в Північному Причорномор’ї було тільки одне. Саме тому Більське городище ще з 1960-х років тримають у списках найперспективніших для внесення до Списку ЮНЕСКО, і вже зараз воно стоїть у попередньому переліку пам’яток України як об’єкт національного значення.
Що таке Більське городище з точки зору археолога
Якщо коротко, Більське городище — це рештки великого укріпленого поселення скіфського часу, яке існувало приблизно з VII по III століття до нашої ери. Археологи поділяють його на три частини: Велике Більське городище, Західне Більське укріплення і Східне Більське укріплення. Усі вони разом утворюють так званий Більський городищний комплекс. Поселення було не просто військовим табором, а повноцінним міським центром, де жили ремісники, купці, жерці, перекладачі і звичайні скотарі.
Щоб краще зрозуміти, чим Більське городище відрізняється від звичайного скіфського кургану, подивіться на таблицю.
| Ознака | Більське городище | Звичайний скіфський курган |
|---|---|---|
| Тип пам’ятки | Місто-фортеця, живе поселення | Поховальна насип над однією могилою |
| Розмір | Близько 4400 га, 25 км валів | Зазвичай 5–30 м діаметром |
| Хто жив/похований | Тисячі мешканців різних професій | Один або кілька представників еліти |
| Що вивчають | Побут, ремесла, торгівлю, фортифікацію | Поховальний обряд, статус, озброєння |
| Туристичний статус | Відкрита пам’ятка, можна зайти на вали | Зазвичай охороняється, огороджена |
Зверніть увагу, як сильно відрізняються масштаби. Курган — це точка на карті, а городище — ціла країна із власними районами.
Чому його називають «столицею»
Термін «столиця» вживають умовно. Скіфи не мали єдиної держави в сучасному розумінні, але Більське городище було їхнім найбільшим укріпленням у Лісостепу, де зберігали продовольчі запаси, виплавляли метал, влаштовували свята і, ймовірно, приймали іноземних послів. Античні автори — Геродот, Страбон і Пліній — згадували «скіфські міста» в наших краях. Більське городище підходить під ці описи найкраще. У ньому знайшли грецькі амфори з острова Лесбос, римські монети, бронзові наконечники стріл іранського типу і навіть залишки оборонних стін, обпалених вогнем під час штурму.
Науковий портрет пам’ятки: дати, матеріали, версії
Питання «коли саме виникло Більське городище» довго було предметом дискусій. Борис Шрамко вважав, що перші укріплення з’явилися вже в VII столітті до нашої ери, коли скіфи прийшли у Лісостеп з південно-російських степів. Сучасніші дослідження, зокрема роботи лабораторії Кембриджу і Інституту археології НАН України, зсувають нижню дату до кінця VII — початку VI століття до нашої ери. Дослідження методом радіовуглецевого датування (C-14) зернових залишків із зернових ям показали серію дат 620–540 рр. до н. е. (Oxford Radiocarbon Accelerator Unit, 2006).
Загинуло місто близько 200 року до нашої ери. Археологи фіксують потужний шар попелу і спалені конструкції. Вважається, що місто зруйнували під час походу Діодота Гераклійського або під час більш пізніх вторгнень сарматів. Деякі дослідники пов’язують загибель із вторгненням аланів. Точну дату остаточно ще не встановлено, і роботи тривають.
Склад знахідок, які зробили городище відомим
Розкопки Шрамка дали величезну колекцію речей, яка зараз зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського та в Музеї історичних коштовностей України. Найважливіші категорії такі:
- Грецькі амфори з островів Лесбос, Хіос, Фасос — основний доказ торгівлі з античним світом.
- Бронзові наконечники стріл, мечі-акінаки, залізні ножі, деталі кінської упряжі.
- Глиняний посуд з клеймами, які дозволяють визначити район виготовлення.
- Жертовники і модельки святилищ, які показують релігійні уявлення скіфів.
- Зерно пшениці, проса, ячменю у зернових ямах — основа для реконструкції господарства.
- Кістяні гребінці, прясельця, ткацькі знаряддя, які свідчать про домашні промисли.
Саме ці матеріали, а не легенди, перетворили Більське городище на головне джерело знань про скіфів Лісостепу.
Будівельні технології скіфського міста
Крім валів, тут знайдено залишки печей для виплавки заліза, сирцевих (глиняних) стін, підлог із обпаленої глини, господарських ям глибиною до трьох метрів. Цікаво, що вали зводили з дерев’яними каркасами всередині — це робило їх стійкішими. Аналогічну техніку описав Геродот, коли розповідав про скіфські укріплення в Причорномор’ї.
План самостійної поїздки на Більське городище
Нижче — конкретний семиденний план, який підійде і для жителів Полтавщини, і для туристів із Києва чи Харкова. Маршрут побудований так, щоб не перевантажувати дітей і водночас дати повне враження від пам’ятки. У таблиці нижче — орієнтовний бюджет на одну особу за умови подорожі на власному авто.
| День | Маршрут | Що побачити | Орієнтовний бюджет, грн |
|---|---|---|---|
| 1 | Полтава Котельва | Краєзнавчий музей, експозиція про скіфів | 600 |
| 2 | Котельва Більськ Костянтинівка | Вали Великого городища, інформаційний стенд | 500 |
| 3 | Костянтинівка Більськ (південна частина) | Західне укріплення, святилище | 450 |
| 4 | Переїзд до урочища Пожарна Балка | Піша прогулянка дном колишньої річки, рештки печей | 350 |
| 5 | Переїзд до Опішні | Музей гончарства, майстерні кераміки | 900 |
| 6 | Опішня Полтава | Полтавський краєзнавчий музей, фонди Шрамка | 700 |
| 7 | Полтава | Музей-садиба Івана Котляревського, Корпусний парк | 600 |
Загалом на тиждень виходить близько 4100 гривень на особу без нічлігу. Якщо зупиняєтесь у готелі, додайте 1200–1800 грн за добу за двомісний номер у Котельві чи Опішні. Поїздка вигідна тим, що всі основні точки знаходяться в межах 150 кілометрів.
День 1. Полтава — Котельва: підготовка
Зупиніться у Полтавському краєзнавчому музеї, де виставлені оригінальні амфори, наконечники стріл і реконструкція скіфського житла. Це допоможе дитині чи менш підготовленому дорослому «настроїти око» перед тим, як іти на вали. Бюджет: вхідний квиток 60 грн, екскурсія 350 грн група до 5 осіб, обід у кафе 180 грн. Дорога до Котельви — близько 90 км, приблизно 1,5 години на авто.
День 2. Котельва — Більськ: перше враження від валів
Приїдьте рано вранці, поки сонце не нагріло степ. Вхід на територію вільний, але є інформаційний стенд із мапою. Найкраще починати з Великого Більського городища — його вали сягають 10 метрів висоти і добре видно з дороги. Візьміть із собою воду, кепку, зручне взуття. Біля валів є облаштоване місце для пікніка, але сміття треба забирати з собою, оскільки прибирання тут рідкісне.
День 3. Західне укріплення
Тут менше туристів і цікавіше археологам. Ви побачите рів, який колись захищав місто із заходу, і залишки давнього святилища. Зручно їхати власним авто: від центру села Більськ близько 4 км ґрунтовою дорогою. У дощову погоду ця ділянка стає важкопрохідною для легкових авто, тому краще заздалегідь перевіряйте прогноз.
День 4. Пожарна Балка
Це мальовнича балка, по дну якої тече невеликий струмок. Тут збереглися залишки печей для випалу глиняного посуду, яким користувалися мешканці городища. Місцеві кажуть, що в спеку тут можна зустріти зайців, тушканчиків і навіть сліди лисиці. Тривалість пішої частини — близько трьох годин.
День 5. Опішня: керамічна столиця
Після археології логічно перейти до ремесла, яке виникло в цих краях ще за скіфів. В Опішні працює Національний музей-заповідник українського гончарства. Тут можна власноруч зліпити горщик, взяти участь у майстер-класі, випити чаю з глиняного посуду. Бюджет: вхід 80 грн, майстер-клас 250 грн.
День 6. Повернення до Полтави
У Полтавському краєзнавчому музеї зберігається основна частина знахідок Шрамка. Вхід з екскурсією — 200 грн з особи. Самостійний огляд — 70 грн. Рекомендую заздалегідь зателефонувати і записатися, бо в сезон музей приймає групи по черзі.
День 7. Полтава як місто
Завершіть подорож прогулянкою Корпусним парком і відвідинам музею Івана Котляревського. Це дає змогу скласти повну картину регіону: від скіфського минулого до українського відродження.
Більське городище у світовому контексті
Якщо порівнювати Більське городище з аналогічними пам’ятками Європи і Азії, одразу видно, що українська пам’ятка стоїть в одному ряду з найбільшими фортецями раннього залізного віку. Археологи порівнюють її з Аркаїмом на Уралі, Зимово-Кам’янським городищем на Дону і навіть із фортецями фракійців у Болгарії. Але найчастіше порівнюють із давньогрецьким Херсонесом, який має охоронний статус ЮНЕСКО. Нижче — коротке пояснення, чому цей статус важливий і чого Україна прагне для Більського городища.
Європейський підхід
У ЄС діє Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини. Кожна країна зобов’язана вести паспорт пам’ятки, проводити моніторинг стану і передбачати зону буферної охорони. У Польщі, наприклад, археологічні пам’ятки входять до Центрального реєстру і фінансуються з державного бюджету. В Україні подібна система лише формується, і Більське городище зараз розглядається як пілотний об’єкт для нових правил.
Американські стандарти збереження
У США головну роль у збереженні археологічних пам’яток відіграє National Park Service. Навіть приватна земля, на якій виявлено артефакти, може бути вилучена або обмежена у використанні. Найвідоміший приклад — Poverty Point у Луїзіані, де держава викупила тисячі гектарів, щоб захистити давні земляні споруди. Близько 4400 гектарів Більського городища потребують такого самого підходу, але в Україні земля поки що переважно залишається у приватних власників, і держава може лише обмежувати забудову, а не викуповувати ділянки.
Як рухається Україна
У 2018 році Більське городище внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт національного значення. У 2021 році розпочали розробку науково-проектної документації «Історико-архітектурна опорна розробка зон охорони пам’ятки». У 2023 році на базі городища створили заповідник «Більське городище» як структурний підрозділ Інституту археології НАН України. Це дозволило виділити кошти на охорону, реставрацію валів і підготовку номінаційного досьє для ЮНЕСКО. Робота триває, і зараз команда заповідника готує розширену номінацію.
Відкриття, які змінили наше уявлення про скіфів
Історія досліджень Більського городища — це окремий сюжет, без якого важко зрозуміти, чому пам’ятка має таке значення. Розповімо її поетапно, щоб було видно, як змінювалися методи і самі висновки вчених.
1906 рік: перші розвідки
У 1906 році полтавський етнограф і краєзнавець Лаврентій Падалка звернув увагу на великі земляні вали біля села Більськ. Він описав їх у статті для «Записок Полтавського вченого архіву» і припустив, що це залишки давнього міста. Тоді ж ботанік і археолог-аматор Василь Щербаківський провів перші невеликі розкопки і знайшов уламки античних амфор. Це був початок наукового інтересу до пам’ятки.
1946–1960-і роки: доба Бориса Шрамка
Справжній перелом стався в 1946 році, коли Харківський університет і Полтавський музей організували стаціонарну експедицію під керівництвом Бориса Шрамка. Протягом двох десятиліть він розкопав понад 20 жител, десятки господарських ям, ковальські горни і святилища. Його монографія «Більське городище» 1962 року стала класикою вітчизняної археології і досі цитується у наукових статтях. Шрамко довів, що городище — це не поодинока фортеця, а ціла міська агломерація.
Сучасний етап: технології і міжнародні зв’язки
Нині розкопки ведуться із застосуванням геофізики, аерофотозйомки, дронів і радіовуглецевого датування. Завдяки дронам вдалося виявити підземні об’єкти, які з поверхні невидимі: контури давніх вулиць, господарських споруд і навіть залишки міських воріт. Співпраця з Кембриджем дала змогу уточнити дати і визначити торгові зв’язки. У 2021 році вчені опублікували у «Journal of Archaeological Science» статтю про ізотопний аналіз кісток мешканців городища, яка довела, що частина населення була прийшлими з інших регіонів, зокрема із Південного Приуралля.
Часті запитання (FAQ)
Де саме знаходиться Більське городище?
Більське городище лежить на правому березі річки Ворскли, біля сіл Більськ і Костянтинівка Котелевського району Полтавської області. Це приблизно 20 км на південний схід від селища Котельва і 90 км від обласного центру.
Чи можна відвідати городище самостійно?
Так, територія відкрита для відвідувачів. Вхід вільний, але на місці немає постійної охорони. Найкраще приїжджати з місцевим гідом або взяти участь в екскурсії від Полтавського краєзнавчого музею чи заповідника «Більське городище».
Скільки часу потрібно, щоб оглянути городище?
На швидкий огляд валів Великого Більського городища вистачить двох-трьох годин. Якщо ви хочете обійти всі три укріплення і відвідати музей, закладіть повний день або навіть два.
Чи входить Більське городище до ЮНЕСКО?
Поки що ні. Пам’ятка перебуває у попередньому списку ЮНЕСКО. Команда заповідника готує номінаційне досьє, яке планують подати у найближчі роки.
Чи знаходили тут золото?
Так. У 1970-х роках знайшли золоту бляшку у вигляді голови барана, а у 2000-х — кілька золотих сережок грецького виробництва. Більшість прикрас все ж таки виготовляли із бронзи, оскільки золото було рідкістю навіть для скіфської еліти.
Чи є на території інфраструктура для туристів?
Є інформаційні стенди, облаштовані стежки і майданчики для пікніка. Готелі і ресторани знаходяться у Котельві, Опішні та Полтаві. Безпосередньо біля валів кафе і магазинів немає, тому варто взяти воду і перекус із собою.
Чи можна брати дітей на городище?
Так, діти чудово сприймають такий маршрут. Вали нагадують фортеці з фільмів, а розповідь про скіфів добре лягає у шкільну програму. Головне — обрати суху погоду і взути дитину у зручне взуття.
Які археологічні експедиції працюють на городищі зараз?
Розкопки ведуть Інститут археології НАН України спільно з Полтавським краєзнавчим музеєм. Експедиція працює у літні місяці, і записатися волонтером можна через сайт заповідника.
Чи є загроза руйнування городища?
Є кілька ризиків: розорювання прилеглих полів, несанкціоновані розкопки «чорних копачів» і будівництво. Саме тому в 2018 році пам’ятку внесли до державного реєстру і створили заповідник.
Що привезти з поїздки на пам’ять?
У Котельві продають сувеніри з археологічною тематикою — керамічні копії амфор, глиняні фігурки скіфських воїнів, листівки з реконструкціями. У Полтавському музеї можна придбати каталог виставки і наукові буклети.
Залишити відповідь