«Чорні соняшники» — друге місце у глядачів TIFF: ключові дати й цифри

Кадр або постер документального фільму «Чорні соняшники» (Black Sunflowers) режисера Джеймса Маркуса Гейні про молоде

Документальний фільм «Чорні соняшники» (Black Sunflowers) режисера Джеймса Маркуса Гейні посів друге місце в глядацькому голосуванні за найкращий документальний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF), ставши першим runner-up премії People’s Choice Documentary Award. Світова прем’єра стрічки відбулася 11 вересня у програмі TIFF Docs, а результати голосування оприлюднені 21 вересня 2026 року.

Підсумки глядацького голосування в цифрах

У документальній категорії перше місце посів біографічний музичний фільм «Darlene Love: I Know Where I’ve Been» режисера Баррі Авріча, а третю позицію — стрічка «The Ultra Runner» Міли Аунг-Твін. Отже, «Чорні соняшники» опинилися між двома іноземними картинами у трійці лідерів глядацького голосування.

Ключові дати та виробництво

  • 11 вересня 2026 року — світова прем’єра в межах програми TIFF Docs;
  • 21 вересня 2026 року — дата оприлюднення результатів глядацького голосування;
  • 2022 рік — перший приїзд Джеймса Маркуса Гейні до України у складі місії організації War Child UK;
  • 3 роки після 2022 року — період, упродовж якого режисер жив між Києвом і Лос-Анджелесом, вивчаючи життя української молоді.

Виконавчим продюсером стрічки виступив американський актор Шон Пенн, а серед українських продюсерів — Володимир Яценко, Анна Яценко та Влад Болєлов. Фільм створено за участі української компанії Limelite. За даними NV, до української продюсерської групи також належать Євгеній Здоровило та Анна Октобер, проте ця інформація поки що підтверджена лише одним джерелом.

Герої та задум стрічки

«Чорні соняшники» — документальний портрет молодого покоління українців, яке дорослішає під час повномасштабної війни. Серед героїв — 21-річна Ніколетта, що знімає бойові дії, військовий Ваня, захоплений дрифтингом, та його друг Женя, який уникав мобілізації. За словами Гейні, «війну ведуть не лише солдати, а цілі покоління», і стрічка прагне показати повсякденне життя людей, яке зазвичай лишається за межами західних медіа.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *